Весняний дощ
Іде весняний дощ, розтоплює сніги,
А потічки дзвенять, немов гітари струни
І музика дощу лунає навкруги,
Вмивається земля, щоб бігли хлібні вруна.
Не зупинити дощ, його не відвести,
Як не спинити літ, які летять мов птахи,
Лише після дощів, земля може цвісти,
А засухи завжди ведуть її на плаху.
Люблю я теплий дощ і пагони життя,
Коли вони в мені, я чую їх присутність,
В мелодіях дощу, звучить мотив злиття,
У цьому певно є, моя життєва сутність.
автор Віталій Назарук
Весняний дощ
Весняний дощ танцює по доріжці,
Весняний дощ полив травичку молоду,
Сміялася травичка травичка на узбіччі,
Дощик росу на ній залишив золоту.
А на душі якась тихенька радість
Немов цей дощ забрав погане й зле,
Залишивши для нас весняну щедрість
Любов приніс і небо голубе.
І стало мені добре і спокійно,
Весняний дощ,я так люблю тебе,
Ти,мов співаєш пісню мелодійно,
Чим зачаровуєш і радуєш мене!
автор Галина Несмашна
Весняний дощ
Перший грім весняний небо розтинає.
"Буде дощик рясний",- хмаринка киває.
Позлітались горобці на гілки берізки.
Перші краплі дощові падають з хмаринки.
Виграють у світлі сонця крапельки прозорі.
Травичка вгору тягнеться дощем умивається.
Уся земля умивається дощиком рясним.
Їй сонце усміхається промінням золотим.
автор Валентина Ланевич
Весняний дощ
Срібноросяно в душі
о веснянім дощичку,
заполощеться дощем
на озерці дощечка.
Серце знов застугонить,
заспіва мажорами,
перемелить біль на биль
каменями-жорнами.
Закульбабиться земля
для розмов, для пустощів,
чорно-білий світ за мить
зеленцем розлущиться.
Не скоси, бува, роси,
де вона посіяна,
розгодиниться з небес
голубінь омріяна
І зрони мені любов
посмішкою в погляді –
тихосонячно в очах
і тепер – не холодно.
автор Людмила Калиновська