Літній вечір
Сміється сонце квітами кульбаби,
В люстерці чепуриться озерця,
Малює вітром кольорові барви,
Щоб дарувати посмішку лиця.
Жоржини кулі напувають вечір,
Солодкими медами своїх чар,
Накину плед я на тендітні плечі,
І разом будем пити той нектар.
Цикади коника і пісня солов'їна,
Зіллються у мелодіях землі,
І тріпотітиме листочками калина,
Мов то губами дотики твої.
Там незабудки - зіроньки на небі,
І місяць заглядає із небес,
Пливе по небу наче білий лебідь,
Одне із найвеличніших чудес.
І зупинився час на довгі роки,
Не в силі стурбувати ту красу,
Тримаючи за ніжні твої руки,
В безмежний простір мрій несу.
автор Ігор Стожар
Літній вечір...Гори в млі,
В золоті вершини...
А під ними ллється десь
Пісня України.
Гасне вечір... Сон обняв
Гори і долини...
А між горами літа
Пісня України.
Ніч давно... Заснуло все...
Тільки море плине,
Та щебече понад ним
Пісня України.
автор Олександр Олесь
Літній вечір
Спекотний літній день минає
І розпашілий сонця диск,
Помалу в море хмар сідає,
Проміння пригасивши блиск.
Далеко, ген за небокраєм,
Куди лиш поглядом сягнеш,
Зоря вечірня догорає,
Краса, якої не збагнеш.
І таємниче чудо-море
Кудлатих, різнобарвних хмар,
То перетворюється в гори,
То в образи страшних примар.
Усе навколо засинає
І шелест листя й спів птахів,
Глибоко темний ліс зітхає...
Та не стихає дзвін струмків.
Погас останній сонця зблиск,
Ніч літня владно наступає
І місяць, ніби море бризк
По небу зорі розсипає.
Все спить і я лягаю спати,
Вже стука сон в моє віконце,
Щоб завтра рано рано встати,
І привітатись: "Здраствуй, Cонце!"
автор Надія Ковалишин